Виховна робота
СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ВИХОВНОЇ СИТЕМИ ЗАКЛАДУ
Тема виховної роботи:
«Інноваційні підходи до національно патріотичного виховання та громадянського ставлення особистості»
Головна мета: формування морально-духовної життєво компетентної особистості, яка успішно самореалізується в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал. Створення виховного простору соціальних, культурних, життєвих виборів особистості, котра самореалізується у різних виховних середовищах (академічне середовище, клубне, середовище творчих майстерень тощо).
У сучасних суспільно-політичних умовах, коли Україна зусиллями українських військових, добровольців, волонтерів відстоює свою свободу і територіальну цілісність, пріоритетного значення набуває виховання дітей та учнівської молоді. Події, які відбуваються після повномасштабного вторгнення російських військ на територію України дають підстави стверджувати, що переважна більшість громадян України виявили високу патріотичну свідомість та міцну громадянську позицію. Це є свідченням системної, цілеспрямованої виховної роботи педагогічних колективів закладів освіти.
Законом України “Про повну загальну середню освіту” (стаття 15) визначено, що виховний процес у закладах освіти є невід’ємною складовою освітнього процесу і має ґрунтуватися на загальнолюдських цінностях, культурних цінностях Українського народу, цінностях громадянського (вільного демократичного) суспільства, принципах верховенства права, дотримання прав і свобод людини громадянина тощо.
Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text
Виховання в умовах війни надає новий імпульс духовному оздоровленню молоді, формуванню в Україні громадянського суспільства, яке передбачає трансформацію громадянської свідомості, моральної, правової культури особистості, розквіту національної самосвідомості і ґрунтується на визнанні пріоритету прав особистості. Воно має стимулювати розвиток суспільства, яке функціонує на засадах гуманізму, свободи, верховенства права, соціальної справедливості, гарантує умови для зростання добробуту людей.
Загальна соціокультурна ситуація, виклики щодо збереження цілісності й державності України, військова загроза, завдання консолідації суспільства, реформування системи освіти визначають нагальність підвищення уваги до виховного потенціалу освітнього середовища, а також до виховання базових соціальних цінностей суспільства, соціальнозначущих якостей особистості, її компетентності й готовності до вияву відповідальної громадянської позиції і патріотизму.
Концепцією Нової української школи передбачено зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в суспільстві.
Реалізація мети освіти має ґрунтуватися на таких ціннісних орієнтирах:
- визнання унікальності й талановитості кожної особистості та заборона будь-яких форм дискримінації;
- розвиток вільної особистості через підтримку самостійності, підприємливості й ініціативності, розвиток критичного мислення та впевненості в собі;
- формування здорового способу життя і створення умов для гармонійного фізичного та психоемоційного розвитку дитини;
- забезпечення добробуту й безпеки завдяки створенню атмосфери довіри, взаємоповаги і взаємодопомоги у шкільному освітньому середовищі; заклад освіти має бути безпечним місцем, де запобігають насильству й булінгу (цькуванню), надають потрібну допомогу;
- утвердження людської гідності та доброчесності, зокрема академічної, через виховання чесності, відваги, наполегливості, милосердя, доброти, справедливості, поваги до прав людини;
- плекання любові до рідного краю, української культури, дбайливе ставлення до довкілля;
- формування активної громадянської позиції, відповідального ставлення до Української держави, історії українського народу, державної мови.
-
Національно-патріотичне виховання
Законом України “Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності” визначено, що метою державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності є досягнення єдності в українському суспільстві шляхом подолання суперечностей соціокультурного, мовного, регіонального характеру на основі європейського та євроатлантичного курсу, забезпечення дотримання конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина.
Основними завданнями державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності є формування у громадян України, у тому числі дітей та молоді, активної громадянської позиції на основі поваги до прав людини, духовних цінностей українського народу, національної самобутності; оборонної свідомості та громадянської стійкості; патріотизму; поваги до державних символів, державної мови, суспільно-державних (національних) цінностей України, розуміння їх важливості для становлення держави; усунення впливу держави-агресора (держави-окупанта) в інформаційній, освітній, культурній сферах України; поширення інформації про ветеранів війни, формування у суспільстві традицій вшанування пам’яті загиблих (померлих) ветеранів війни; формування готовності громадян до виконання конституційного обов’язку щодо захисту незалежності та територіальної цілісності України.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2834-20#Text
Патріотичне виховання здобувачів освіти стає пріоритетним напрямом в національній системі освіти. Актуальність патріотичного та духовного виховання юного покоління зумовлюються також і процесом формування в Україні громадянського суспільства, становлення єдиної нації.
Стратегією національно-патріотичного виховання, затвердженою Указом Президента України від 18 травня 2019 р. № 286, визначено основні складові національно-патріотичного виховання: громадсько-патріотичне, військово-патріотичне та духовно-моральне виховання. Національно-патріотичне виховання є важливим засобом громадянської освіти. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 р. № 1233-р схвалено Концепцію Державної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання на період до 2025 року.
Метою Програми є удосконалення та розвиток цілісної загальнодержавної політики національно-патріотичного виховання шляхом формування загальнолюдських цінностей, принципів любові і гордості за власну державу, її історію, мову, здобутки та досягнення у сфері культури, економіки, науки, спорту тощо.
Організація освітнього процесу закладів освіти з національно-патріотичного виховання передбачає виховання всесторонньо розвиненої особистості, здатної творчо мислити, активно творити в духовній і матеріальній сферах, самостійно й колективно виконувати суспільно важливі завдання, адекватно реагувати на виклики сучасності, пов’язані з боротьбою українського народу за незалежність.
Основні завдання на 2023/2024 навчальний рік:
- Забезпечення сприятливих умов для самореалізації особистості відповідно до її інтересів та соціальних вимог.
- Підвищення соціального статусу виховання у системі освіти закладу, зміцнення й розвиток виховних функцій закладу.
- Забезпечення взаємодії закладу з усіма соціальними інститутами, дотичними до виховання дітей та учнівської молоді, розширення складу суб’єктів виховання, посилення координації їхніх зусиль.
- Посилення ролі сім’ї у вихованні дітей, зміцнення її взаємодії з закладом.
- Розвиток учнівського самоврядування в закладі, використання нових форм реалізації виховного потенціалу дитячого та молодіжного руху.
- Оптимізація змісту і форм виховного процесу.
- Збереження та покращення фізичного, психічного та соціального здоров’я особистості.
- Попередження та локалізація негативних впливів факторів соціального середовища на особистість.
- Формування досвіду гуманістичних відносин на основі засвоєння та реалізації в повсякденному житті етичних норм і гуманної моралі.
- Психологізація як здатність враховувати у комплексі всі зовнішні й внутрішні впливи на дитину й одночасно творити духовно-творче розвивальне середовище, нейтралізуючи негативні з них та посилюючи позитивні.
- Залучення дітей до розв’язання суспільно значущих і особистісних життєвих проблем, формувати досвід громадянської поведінки.
- Розвиток творчого потенціалу всіх суб’єктів навчально-виховного процесу.
- Життєтворчість як здатність забезпечити дитині можливість облаштувати власне життя, творити колективні та міжособистісні взаємини.
- Педагогічна культура вчителів і вихователів, невід’ємними особливостями якої є людяність, інтелігентність, толерантність, розуміння, здатність до взаємодії.
- Педагогічний захист й підтримка дітей у розв’язанні їхніх життєвих проблем та в індивідуальному саморозвитку, забезпечення їхньої особистісної недоторканності та безпеки.
- Самореалізація людини в особистісній, професійній та соціальній сферах її життєдіяльності.
Для реалізації цих завдань у школі був розроблений план виховної роботи, що охопив усі напрямки виховання.- ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави;
- ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей;
- ціннісне ставлення до праці;
- ціннісне ставлення до мистецтва;
- ціннісне ставлення до природи;
- ціннісне ставлення до себе.
- ОСОБЛИВОСТІ 2022-2023 НАВЧАЛЬНОГО РОКУ ДЛЯ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ
МІСЯЦЬ ОСОБЛИВІСТЬ, СВЯТА, ЮВІЛЕЇ ФОРМА ВІДЗНАЧЕННЯ ВЕРЕСЕНЬ День фізичної культури й спорту День партизанської слави
День визволення краю від німецько-фашистських загарбників
Олімпійський тиждень, класні виховні години
ЖОВТЕНЬ День захисників і захисниць України День працівників освіти
Міжнародний день людей похилого віку
Всесвітній День Учителя
День визволення України від німецько-фашистських загарбників
Посвята в першокласники
Акція «Милосердя», «Ветеран живе поруч», святкові заходи, класні виховні години
ЛИСТОПАД День української писемності і мови День пам’яті жертв голодомору та репресій
Вікторини, свята, конкурси Виступи лекторів
ГРУДЕНЬ Всесвітній день боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДом, Міжнародний день осіб з інвалідністю
День збройних сил України
Новорічні свята
Класні виховні години, акція «Милосердя», козацькі розваги,
Новорічний карнавал
СІЧЕНЬ День Соборності України Акт злуки
Битва під Крутами
Загальношкільна лінійка, класні виховні години
ЛЮТИЙ День Героїв Небесної сотні
Розважальне шоу Загальношкільна лінійка
БЕРЕЗЕНЬ День народження Т. Г. Шевченка. Шевченківські дні
Класні вогники, декада
КВІТЕНЬ Всесвітній день довкілля День Чорнобильської трагедії
Тиждень, виступ – реквієм
ТРАВЕНЬ День пам’яті та примирення День Перемоги над фашизмом у Другій світовій війні 1939-1945 рр.
День Матері
День вишиванки
Свято Останнього дзвоника
Урочисті збори з нагоди вручення свідоцтв 9 клас
Мітинг, урочиста лінійка,
випускний бал
ЧЕРВЕНЬ Міжнародний День захисту дітей Свято
Система вихованої роботи ліцею базується на принципах національного виховання, і, перш за все, на ідеї гуманізму, оновлення, демократичності і передбачає ряд основних аспектів:
- ідею реалістичних цілей виховання та всебічний розвиток особистості учня, який базується на здібностях і обдаруваннях;
- ідею спільної життєдіяльності дітей і дорослих – заміну авторитарності впливу вчителя на безпосереднє співробітництво з учнями, яке базується на самовизначенні особистості;
- ідею самовизначення учня – процес інтеграції окремих позитивних якостей в єдине ціле;
- ідею спрямування особистості – центр всієї виховної роботи – учень, а не програми виховання;
- ідею добровільності – щоб учитель сприяв вияву в учнів інтересу, прагнення до саморегуляції своїх природних сил, власної ініціативи та творчості у виконанні дій.
Виховна система ліцею входить до складу загальношкільного механізму цілеспрямованого формування загального досвіду учнів і враховує:
- соціальне замовлення;
- досягнутий рівень сформованості в учнів окремих якостей і досвіду в цілому;
- особливості школи;
- умови , традиції, якісний склад педагогічного колективу, матеріальну базу тощо.
Виховна система ліцею являється конкретним механізмом дій конкретних людей, мета якої спрямована на створення умов психологічної захищеності та душевного комфорту особистості, на формування її громадської зрілості, соціальної відповідальності за свою роль у національному відродженні України, на розвиток інтелектуальної, емоційно-вольової, психологічної та фізичної сфери особистості.